Організація та планування навчально – виховної роботи в дошкільному закладі: сучасні підходи

 

Перебудова системи освіти у зв'язку з переходом на нові зміст, структуру і терміни навчання вимагає змін в організації та у змісті педпроцесу. Прийняття БКДО в Україні, перехід до особистісно орієнтовної моделі дошкільної освіти зумовили також необхідність перегляду деяких підходів до планування навчально - виховного процесу в ДНЗ.

Сьогодні декларується право на творчий підхід до вибору форм планування, відходу від шаблонних традиційних форм складання планів. Але існує і надалі важлива вимога - не залишати поза увагою  змістовий аспект плану роботи для досягнення поставленої мети (виконання державних стандартів дошкільної освіти), не займатися безконтрольною самодіяльністю. В ході планування навчально - виховної роботи сьогодні важливо обов'язково враховувати загальні тенденції:

- впровадження особистісно - орієнтовної моделі виховання;

- гуманізація освітньо - виховного процесу;

- широке використання інноваційних освітніх технологій;

- інтегрований підхід до організації та змісту дошкільної освіти;

- надання пріоритету провідним видам діяльності дітей на кожному віковому періоді.

 

 

     Вихідні положення щодо сучасного планування освітньої роботи з дошкільниками:

 

1. Основою планування є та програма, яка прийнята для керівництва педрадою. Щоб виконати БКДО, необхідно використовувати загальнорозвиваючу програму, наприклад, "Дитина" та набір спеціалізованих програм з окремих напрямків розвитку дитини, які повинні забезпечувати повноцінний фізичний та психічний розвиток кожної дитини. Набір програм, які використовуються в педпроцесі, повинні забезпечувати оптимальне навантаження на дитину. Не можна використовувати в роботі програми, які не пройшли  експертну оцінку на державному або обласному рівнях. Вибір програми треба обов'язково погоджувати з батьками, які є учасниками освітнього процесу.

2. Якщо вибір програми здійснено, треба її обов'язково вивчити кожним педагогом для своєї конкретної групи та для ДНЗ загалом. Під час складання плану навчально - виховної роботи слід враховувати завжди конкретні педагогічні умови: віковий склад групи; результати діагностики розвитку дітей (педагогічного обстеження) на початок навчального року (перших 2 - 3 тижні вересня); розподіл дітей на підгрупи за психологічним віком; якість предметно - розвивального середовища у групі та за її межами.

3. Форма планування може бути різною, і затверджується педрадою ДНЗ:поширена - для молодого педагога (до 3-х років), спрощена- для педагога - професіонала. Проте в жодному випадку не допускається безсистемність, пропущення окремих видів занять та діяльності дітей (пішохідні переходи; фізкультура на свіжому повітрі; колективна праця; сюжетно - рольові, конструктивно - будівельні, театралізовані ігри; СХД: художньо - мовленнєва, музична, образотворча, театралізована (їх краще планувати по тижню почергово); художня праця; робота із вивчення ПДР; дослідницько - пошукова діяльність тощо).

4. Найефективнішим є перспективно - календарне планування. Перспективне доцільно складати на зручний для конкретного педагога відтинок часу  (на місяць, квартал, півріччя або навчальний рік) у довільній формі (текстовій, графічній). До перспективних планів відносяться: сітки занять, їх тематика; зміст ігрової та трудової діяльності; тематика свят та розваг; комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження після денного сну (по 2 комплекси на місяць з ускладненнями на другому тижні); загартувальні заходи (назва, норми); робота з батьками (форма, теми, термін проведення); довготривалі спостереження (назва об'єкту, мета, короткі запитання). Перспективне планування сюжетно - рольових ігор має свої особливості: варто продумувати етапи або завдання щодо розгортання сюжету гри.

 

 

         Календарні (поточні) плани складаються на основі перспективних на зручний для кожного педагога період - 1-2 дні, 1-2 тижні, і мати довільну текстову чи графічну форму. Один з варіантів - планування за основними режимними моментами першої (ранок, заняття, перша прогулянка) і другої (праця, СХД, розваги, ігри, друга прогулянка, вечір) половини дня. Це традиційний підхід до планування .

 

Сьогодні набуло поширення планування за видами дитячої дошкільної діяльності та формами роботи з дітьми .

Плануючи роботу за будь - якою схемою та будь - якими раціональними особистими підходами до планування варто:

- щодо дитячої праці, ігор зазначати їх вид, назву (тему), мету, матеріал, обладнання, інвентар;

- щодо спостережень, цільових прогулянок, екскурсій зазначати об'єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей;

- щодо пішохідних переходів (прогулянок - походів за межі дитячого садка) зазначати кінцевий пункт, спосіб пересування (пішки, на лижах чи санках), тривалість, мету, інвентар, коротка план - схема переходу.

5. Інноваційні підходи до планування та проведення занять в ДНЗ - важливий момент освітнього процесу.

Попередня діагностика розвитку особистості кожної дитини допомагає точніше спрогнозувати індивідуальну програму для кожного вихованця, визначити його участь (або неучасть) у тих чи інших заняттях, видах діяльності, згуртувати дітей відповідно до типу, виду і змісту заняття.

 

Типи занять:

 

фронтальні (вся група), групові (до 15 дітей), індивідуально - групові (до 8 дітей), індивідуальні (1-4 дитини).

Типи індивідуальних занять:

-   навчальне (планується з 1 - 4 дітьми, які мають значні недоліки в обсязі знань, умінь, навичок або ж з якими вихователь хоче вирішувати випереджальні завдання на складному матеріалі з будь- якого розділу програми);

-   розвиваюче (проводиться з метою поглиблення та поширення знань, розвитку логічного мислення дитини: бажання висловити думку, довести її, обгрунтувати, переконати, запитати, спонукати до дії, міркувати тощо);

-   корекційне (проводиться з метою усунення деяких недоліків у знаннях дітей з будь - якого розділу, проведеного заняття чи результатів контрольно - діагностичних зрізів);

-   контрольно - діагностичне (проводиться з метою перевірки, котролю та аналізу сформованості знань, умінь та навичок, пізнавальних процесів дитини, її потреб і можливостей). Як правило, проводяться в кінці кварталу, півріччя, навчального року та за потребою.

Інноваційні види занять:

 

-   комплексне - складається з декількох взаємопов'язаних між собою частин, які підкоряються єдиній меті, як правило, з одного розділу програми (проводяться з І молодшої групи з розділу "мовленнєве спілкування");

-   тематичне - підпорядковується одній темі та одній меті (наприклад, тематичне заняття з мовленнєвого спілкування на 4-му тижні кожного місяця). Проводяться з І молодшої групи;

-   сюжетно - динамічне - підпорядковується визначеному сюжету (казковому чи з довкілля), проводиться в русі та в ігровій формі вже з молодшого дошкільного віку;

-   комбіноване - складається з декількох частин, майже не пов'язаних між собою (частіше - з двох);

- домінантне - побудоване на основі комбінованого, коли приділяється увага якомусь виду діяльності, а інші - допоміжні (воно може мати і тему, і сюжет);

- інтегроване - об'єднує декілька розділів програми та видів діяльності навколо однієї теми (проблеми), що дає можливість сформувати цілісну систему розуміння дитиною довкілля.

 

 

Інтегровані заняття розширюють пізнавальні можливості дітей, підвищують ефективність навчально - виховного процесу. Найкраще інтегрувати заняття та види діяльності, які вимагають від дитини розумового навантаження та підвищеної пізнавальної активності, із заняттями художньо - естетичного циклу (художня література, образотворча діяльність, музика, театралізована діяльність).

Максимальна кількість занять у першу половину дня в молодшій та середній групі не повинна перевищувати двох, в старшій - трьох. Третє заняття доцільніше переносити на другу половину дня (це заняття з меншим розумовим навантаженням)

 

Орієнтовний запис інтегрованого заняття в календарному плані може бути таким:

• Інтегроване заняття. Тема "Осінь" (рідна природа + мовленнєве спілкування + художня література + малювання);
• Інтегроване заняття. Тема "Осінь" (розгляд картини, бесіда, художнє слово, пошуково - дослідницька діяльність, лічба, малювання тичком).

(Програмовий зміст складається до кожного розділу програми чи виду діяльності; планується матеріал чи обладнання до інтегрованого заняття, короткий хід). Демонстраційний матеріал сьогодні поступається індивідуальному, а тому його питома вага зменшується.

 

 Вимоги до сучасного заняття в ДНЗ:

 

1.Вказати тему заняття (з урахуванням вікових особливостей дітей).

2.Вказати тип, вид заняття.

3.Чітко визначити розвивальні, навчальні та виховні завдання (з урахуванням  не паспортного, а психологічного віку).

4.Чітка мотивація заняття.

5.Раціональне використання часу на занятті, помешкання групи, зміни видів діяльності дітей.

6.Підбір диференційованих завдань. Забезпечення індивідуальної роботи, індивідуального підходу (індивідуальний підхід забезпечується через формулу "дитина - дорослий", диференційований - через формулу "дитина - освітній матеріал").

7.Забезпечити ефективність організованої самостійної роботи дітей, вирішення ними творчих завдань.

8.Обов'язкова ігрова форма проведення заняття.

9.Забезпечити міжпредметні зв'язки, інтеграцію видів діяльності дітей, "ситуацію успіху".

10.Забезпечити ефективність використання на кожному занятті новітніх технологій, педідей, методології ТРВЗ; відмовитися в д/з від занять - уроків, як у школі.

11.Дбати про розвиток мовлення кожної дитини на всіх етапах заняття.

12.Забезпечити розвиток у дітей всіх розумових процесів. Вчити на занятті обгрунтовувати свої відповіді, самостійно виправляти помилки. Не відповідати за дітей та надмірно їх опікувати.

13.Обмежувати в мовленні вихователя кількість виразів, які "замикають" дітей (не правильно, не думаєш, помовчи та ін.).

14.Завдання і запитання до дітей повинні передбачати варіативність відповідей.

15.Забезпечити гігієнічні, педагогічні, психологічні, естетичні умови для проведення заняття, охорону життя та здоров'я дітей.

16.Продумати незвичайний, захоплюючий та інтригуючий початок і кінець заняття.

Сьогодні йде тенденція до зменшення кількості предметних занять в ДНЗ, заняття все менше набирають значення основної форми навчання:

- в молодшому дошкільному віці планувати на тиждень 5 - 6 занять (групових та фронтальних - за потребою);

- у старшому дошкільному віці - 7-8 занять на тиждень (групових та фронтальних).

Перевага нині надається індивідуальним та індивідуально - груповим формам роботи з дітьми: вони дозволяють реалізувати індивідуалізовану програму розвитку дитини, яка випереджає віковий рівень або ж має нижчі за вікові показники розвитку, добираючи навчальні та розвивальні завдання різного ступеня складності для кожної дитини або певної підгрупи дітей (диференційований підхід). Фронтальними можуть бути заняття: читання та розповідання казок; морально - етичні бесіди; узагальнюючі бесіди (про письменників, героїв); ігри - драматизації; перегляд театрів, діафільмів; свята і розваги тощо.

6. Через календарне планування сьогодні варто проводити основні специфічні види діяльності дітей, що сприяють формуванню дитячої творчості, розвитку всіх розумових процесів:

- творче конструювання (технічне - з будматеріалу, блоків, конструкторів; художнє - з паперу, картону, природного матеріалу);

- образотворча діяльність;

- художня праця;

- сюжетно - рольові ігри;

- театралізації (не рідше 1р/міс.);

- дослідницько - пошукова діяльність (щоденно);

- СХД (образотворча, художньо-мовленнєва, музична, театралізована - їх краще  і практичніше планувати по тижню).

7. Особливу увагу слід приділяти в календарному плануванні індивідуальній роботі з дітьми. Кожна дитина має протягом дня одержувати індивідуальний пакет завдань відповідно до свого рівня розвитку.

     К. Ушинський "Якщо з боку педагога не дається дитині матеріал для власної розумової діяльності, настає найстрашніше, що може бути в навчанні - нудьга"

 

Якщо за результатами діагностики рівнів розвитку дітей (контрольно - діагностичних зрізів) встановлено, що дитина випереджає розвиток своїх ровесників, вона повинна отримувати пакет індивідуальних завдань за програмою наступної вікової групи. І навпаки, коли дитина відстає у розвитку від своїх ровесників, з нею варто працювати за програмою попередньої вікової групи (А.Богуш).

Щоденно планується індивідуальна робота з мовленнєвого спілкування (з однією дитиною або з невеличкими групами дітей, які мають спільний мовленнєвий недолік). З кожною дитиною планується індивідуальна робота з мовленнєвого спілкування 2р/тиждень.

З інших розділів програми індивідуальна робота планується за потребою (вказувати імена дітей та завдання і матеріал до нього).

8. Забезпечити наскрізне планування завдань з мовленнєвого спілкування (обов'язково на заняттях: з рідної природи, ознайомлення з довкіллям, художньої літератури, основ здоров'я, українознавства та в повсякденному житті).

На  таких  заняттях  варто  планувати не менше 1-2 мовленнєвих завдань

(з  розвитку  зв'язного  мовлення,  граматики,  лексики  чи  звукової  культури).

9. Крім занять в календарному плануванні доречно передбачати й інші  форми роботи з дітьми:

- бесіди пізнавального змісту (з правового, економічного, волеологічного, екологічного, морально - етичного, духовного, соціального, патріотичного, естетичного виховання);

- розвиваючі ігри логіко - математичного спрямування, дидактичні розвивальні ігри;

- ситуації морального вибору;

- дослідницько - пошукову діяльність;

- працю в природі, чергування (різні види);

- спостереження, читання художньої літератури;

- різновиди ігрової діяльності тощо;

- самостійна діяльність дітей (для неї обов'язково потрібно створювати спеціальні умови, продумувати матеріал тощо).

Найкращі для цього години в режимі дня для організації різних форм роботи з дітьми - ранок, прогулянки, вечірні години.

На прогулянках варто планувати крім активної рухової діяльності і активну пізнавальну. Варто ширше використовувати можливості обох прогулянок для формування життєвої компетентності кожної дитини, виконання вимог БКДО в Україні.

10.  При плануванні художньо - мовленнєвої діяльності варто врахувати інноваційні підходи - чотири її складових (за К.Крутій, А.Богуш, Н. Гавриш):

 *  Сприймання на слух та розуміння змісту художніх творів;

 * Відтворення змісту художнього твору (відповіді на запитання; переказ; бесіда за ілюстраціями; узагальнюючі бесіди; читання за ролями, декламування віршів тощо).

   Вивчення віршів планується щотижня у повсякденному житті на індивідуальних заняттях, а не, як колись, на заняттях з художньої літератури фронтальним способом (протягом тижня щоденно вивчається вірш з кожною дитиною).

*  Театралізована діяльність (інсценування, вистави);

* Творчо - імпровізаторська діяльність (ігри -  драматизації, ігри за сюжетами творів, словесно -  поетична творчість).

     Ці складові передбачаються як на заняттях з художньої літератури, так і в повсякденному житті (у вищезазначеній послідовності). Повторність читання одного і того ж художнього твору - 4-6 разів (у різних варіантах: з показом іграшок, картинок, ілюстрацій, театрів).

11. Перспективне та календарне планування аналізується завідувачем чи методистом, як правило, щомісяця.

12.  Доцільно здійснювати нетрадиційний підхід і до складання розкладу занять, який може бути гнучким, залежно від вибору програми, рівнів розвитку дітей, матеріальної бази ДНЗ, предметно - розвивального середовища в групі, рівня використання інновацій, педтехнології, кращих ППД, власного творчого і ефективного пошуку педагогів тощо.

Висновок. В кожному дошкільному закладі має стати нормою систематичне, цілеспрямоване, змістовне та ефективне планування навчального процесу, за якого основні висновки про якість діяльності ДНЗ робляться на підставі знайомства з процесом функціонування всіх його підрозділів та за рівнем розвиненості, вихованості і навченості дітей, рівнем виконання БКДО.

Мета цих методичних рекомендацій - не догматизувати планування освітнього процесу, підводячи його під наведені схеми, а зорієнтувати практиків на забезпечення творчого, систематичного і раціонального підходів.